Добродєєв

НАРОДОВЛАДДЯ – в чому його суть...

НАРОДОВЛАДДЯ – це влада народу не лише в державі, а ще й над самою державою, яка є його виключним правом на її заснування (установча влада) і надає лише йому право визначення ідеології діяльності держави (ідеологічна влада) та владного керівництва і управління її поточною діяльністю (громадська і народна державна влада) та подальшим розвитком (концептуальна влада).

Система прямого народовладдя в державі будується лише на засадах прямої (безпосередньої) демократії, яка має своєю основою вічеву демократію в первинних територіальних громадах, з використанням елементів удосконаленої представницької демократії в розбудові системи народної влади на вищих її рівнях.

Під такою удосконаленою представницькою демократією слід розуміти імперативну, плебісцитарно-референдну демократію, як особливий її різновид, який фактично не використовується ні одній із сучасних держав всього світу.

Визначальною особливістю системи народовладдя є конституційне визначення Загальних зборів первинних громад в якості її базової основи, як джерело народного волевиявлення, обов’язкового до виконання органами громадської та державної влади, створеними виборними особами від цих первинних громад, які несуть пряму відповідальність перед ними за виконання отриманих від них імперативів.

Кожен українець діаспори може бути прийнятим до тої територіальної громади, з теренів якої він емігрував за кордон, отримавши право голосу в прийнятті рішень зборами.

Кожен може виказати своє волевиявлення, будучи членом громадського об’єднання громадян України чи українців діаспори, створеного за ознакою спільності їх інтересів, яке має стати предметом рішення, прийнятого цим об’єднанням.

Пряме народовладдя, як система прийняття владних рішень територіально-громадського і загальнодержавного значення, будується в порядку знизу наверх, маючи два своїх рівні – громадська влада і державна влада.

Громадська влада, будучи базовим рівнем системи народовладдя, має за свою основу пряму владу народу в своїх первинних територіальних громадах та три свої вищі складові підрівні органів влади, опосередкованої через представників первинних громад – місцевий, районний та регіональний, або (у великих містах з поділом на райони) чотири рівні – місцевий, районний, загальноміський та регіональний.

Державна влада є опосередкованою владою народу, яка здійснюється ним через представників від органів громадської влади регіональних рівнів.

Така побудова системи прийняття владних рішень отримує своє вираження в тому, що кожен імператив, отриманий особою, обраною територіальною громадою в якості делегата до органу народної влади вищого рівня, у вигляді імперативного рішення Загальних зборів первинної громади (як головного джерела народного волевиявлення), має бути задоволеним владними рішеннями органів громадської влади (відповідного територіального рівня, якого стосується зміст імперативу) та державної влади (в масштабах всієї держави, якщо імператив стосується загальнодержавних справ.

Такий імператив, пройшовши всі попередні рівні його всебічного розгляду та затвердження, надходить до органу державної влади у вигляді рішення регіонального органу громадської влади, в якому сформульовані пропозиції щодо порядку його задоволення шляхом вчинення необхідних для цього дій.

Вищими органами громадської влади базового рівня, які надають обов’язкові до виконання імперативи своїм обранцям, є Загальні Збори членів первинних територіальних громад та Загальні Збори громадських об’єднань. Ці імперативи розглядаються Загальними Зборами делегатів від громад всіх рівнів, які є Вищим органами громадської влади на рівні тих територій, якими ці громади, чи їх об’єднання, володіють.

Імперативи загальнодержавного значення, прийняті Вищими органами громадської влади базового рівня, після їх розгляду Вищими органами громадської влади інших рівнів передаються на розгляд Загальним (всеукраїнським) Зборам делегатів від регіональних (обласних) територіальних громад України, на предмет розробки та затвердження порядку беззаперечного їх виконання.

Всеукраїнські Збори представників Вищих органів регіональної громадської влади в Україні визначаються Верховним органом державної влади в Україні який здійснює і наддержавні, установчу, ідеологічну та концептуальну владу в ній.

Постійно діючі владні органи, створювані обраними первинними громадами своїх повноважних представників-делегатів до Вищих органів влади всіх рівнів, можуть бути лише виконавчо-адміністративними (виконавчими комітетами), які організовують та забезпечують виконання гіпотетичних та категоричних імперативів, отриманих Вищими органами громадської та державної влади, які їх створюють, від органів нижчого рівня.

Визначальною особливістю системи народовладдя є заведений в ній порядок розробки прийняття та введення в дію законодавчих актів, яка передбачає розробку необхідних законопроектів по доопрацюванню чинних законів та введенню в дію нових спеціально створеною інституцією, що має професійно їх розробляти на замовлення виконавчо-адміністративних органів народної влади та суб’єктів господарювання і суспільно-громадських об’єднань, що здійснюється в порядку, встановленому Конституцією.

Система народовладдя встановлює принципово новий порядок здійснення народного контролю над дотриманням в державі засад та норм конституційного ладу, включаючи контроль законодавчої діяльності Вищого органу державної влади, який покладається на спеціально створену Народну Конституційну Раду (колективний виборний орган - гарант Конституції), яка має замінити собою Конституційний Суд України.

Народний контроль за діяльність виконавчо-адміністративних органів народної влади і всіх інших державних установ та різних суб’єктів господарювання здійснюється Комітетом народного контролю.

Система народовладдя забезпечує безпосередню участь народу у здійсненні судової влади в державі та в належним чином реформованій судовій системі, шляхом введення до участі в судових процесах народних та присяжних засідателів та поновленням в своїй діяльності товариських судів та створенням громадських судів.

Новітня Конституція, яка має закласти правові засади системи прямого народовладдя в Україні, має бути розробленою активістами створеного Руху «За Народну Республіку Україна» та обговореною шляхом проведення всенародного плебісциту, після чого має бути легітимно прийнята Всеукраїнськими Загальними установчими зборами представників територіальних громад України, після чого затвердженою та введеною в дію в належному порядку її остаточної легітимізації, шляхом проведення всеукраїнського референдуму.

На період конституційного реформування системи влади в Україні мають бути поновленими в своїй дії засади конституційного ладу в ній, встановлені Конституцією УРСР 1978 року, що має бути вчиненим шляхом всенародного визнання чинної Конституції України нелегітимною.

Розробка новітньої редакції Конституції має бути проведеною з використанням доопрацьованого тексту проекту нової Конституції України (який жовтіє в архівах ВРУ), прийнятої Постановою ВР «Про проект нової Конституції України» №2525-XII від 1 липня 1992 року (якою він направлявся на всенародне обговорення, яке мало бути завершеним до 1 листопада 1992 року), в тому вигляді, який цей проект отримав за станом на 26 жовтня 1993р. (будучи так і не використаним результатом праці робочої комісії з розробки проекту Конституції, в доопрацюванні якого були врахованими понад 47 тисяч зауважень і пропозицій, які надійшли до робочої комісії і стосувались саме удосконалення обговорюваного проекту, в його редакції за станом на 1 липня 1992 року).

А тепер, використовуючи деякі фрази з цього тексту, я сформулюю свій варіант тлумачного розуміння поняття Народовладдя...

НАРОДОВЛАДДЯ – це влада народу в державі, і над самою державою, яка є вираженням його виключного права на її заснування (установча влада) і надає лише йому право визначення ідеології діяльності держави (ідеологічна влада) та владного керівництва і управління її поточною діяльністю (громадська і народна державна влада) та подальшим розвитком (концептуальна влада). Система прямого народовладдя в державі будується лише на засадах прямої (безпосередньої) демократії, яка має своєю основою вічеву демократію в первинних територіальних громадах, з використанням елементів представницької демократії в розбудові системи народної влади на вищих її рівнях.

Видео выступления на конференции