Концепція мережаної демократії[1]
Олександр Тертичний
Автор вживає поняття «демократія» лише в одному з його значень – як державного устрою: за аналогієюліберальна, соціальна, «керована», «суверенна» і т.п. демократія.
Українське «народовладдя» вживається, як еквівалент «демократії».
Мережана демократія – українське визначення електронної та/чи хмарної демократії (рос – облачная:http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/363-koncepcija-demokratiji-dlja-ukrajiny-otrymala-dopomogu-z-rosiji).
Електронне урядування є однією з попередніх умов наступного створення електронної (мережаної)демократії (народовладдя).
Прогноз стратегічний Кожна особа, як і кожна нація, має зробити Вибір: куди і навіщо спрямувати свій життєвий шлях. Цей вибір, перш за все, є морально-етичним: він не підлягає логічному обгрунтуванню.
Прогноз тактичний Якщо зазирнути в більш близьке майбутнє, можна взяти до уваги, що кожна наступна фаза розвитку поступово вистигає в надрах попередньої. Отже, перші ознаки «п’ятого етапу» можна побачити в країнах четвертого, інформаційного етапу розвитку вже сьогодні. Фінансово-економічна криза, що розпочалася 2008 року, прискорила там вияв соціального невдоволення. 2011 року масові протести охопили десятки міст США, прокотилися Європою.Протестанти вимагають демократії ТУТ і ЗАРАЗ. Інтернет прискорив соціальні процеси, став джерелом і організатором новин, зруйнував монополію телебачення. Він розбудив середній клас, в мережах народжується «п'ята» влада нової громадськості – влада громадянського суспільства. http://commons.com.ua/archives/10978В особистісному плані життя людини дуже швидко, на очах одного покоління, стає все більш прозорим, подобається нам це чи ні. Це спонукає утримуватися від «непорядних» вчинків: навіть, якщо ці вчинки ЗАРАЗ нікому не відомі, що піднімає планку моральності в діях, перш за все, публічних осіб. http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/408-prymusova-chesnist-za-merezhanoji-demokratijiУкраїнська нація і український Проект Перефразувавши відоме гасло, можна констатувати: «Ми здобули державу для українців. Тепер треба зробити з українців націю». Проблема, однак, в тому, що європейські нації-держави формувалися в минулих віках, на культурно-етнічній основі титульної народності, а засоби і методи націотворення 18,19 і навіть першої половини 20 століття неприйнятні для 21-го. Тобто, маємо перестрибнути етап, і пройти незнаними шляхами стоплення від початку громадянської поліетнічної нації – типової для сучасної Європи. Тут може стати в нагоді думка Ортега-і-Гассети: «Націю не можуть об`єднати ані кров у жилах, ані перекази минулого, ані – навіть! – пам'ять про звитяги предків. Ефективно об`єднати сучасну націю може тільки спільний проект майбутнього – не нав’язаний згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами». Свій Спільний Проект українці вже вистраждали, але ще не усвідомили. Він вже вистигає (в середовищі громадянських активістів), але ще не оформився і не став спільним. http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/471-pozytyvnyj-scenarij-demokratiji
Прогноз тактичний Якщо зазирнути в більш близьке майбутнє, можна взяти до уваги, що кожна наступна фаза розвитку поступово вистигає в надрах попередньої. Отже, перші ознаки «п’ятого етапу» можна побачити в країнах четвертого, інформаційного етапу розвитку вже сьогодні. Фінансово-економічна криза, що розпочалася 2008 року, прискорила там вияв соціального невдоволення. 2011 року масові протести охопили десятки міст США, прокотилися Європою.Протестанти вимагають демократії ТУТ і ЗАРАЗ. Інтернет прискорив соціальні процеси, став джерелом і організатором новин, зруйнував монополію телебачення. Він розбудив середній клас, в мережах народжується «п'ята» влада нової громадськості – влада громадянського суспільства. http://commons.com.ua/archives/10978В особистісному плані життя людини дуже швидко, на очах одного покоління, стає все більш прозорим, подобається нам це чи ні. Це спонукає утримуватися від «непорядних» вчинків: навіть, якщо ці вчинки ЗАРАЗ нікому не відомі, що піднімає планку моральності в діях, перш за все, публічних осіб. http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/408-prymusova-chesnist-za-merezhanoji-demokratijiУкраїнська нація і український Проект Перефразувавши відоме гасло, можна констатувати: «Ми здобули державу для українців. Тепер треба зробити з українців націю». Проблема, однак, в тому, що європейські нації-держави формувалися в минулих віках, на культурно-етнічній основі титульної народності, а засоби і методи націотворення 18,19 і навіть першої половини 20 століття неприйнятні для 21-го. Тобто, маємо перестрибнути етап, і пройти незнаними шляхами стоплення від початку громадянської поліетнічної нації – типової для сучасної Європи. Тут може стати в нагоді думка Ортега-і-Гассети: «Націю не можуть об`єднати ані кров у жилах, ані перекази минулого, ані – навіть! – пам'ять про звитяги предків. Ефективно об`єднати сучасну націю може тільки спільний проект майбутнього – не нав’язаний згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами». Свій Спільний Проект українці вже вистраждали, але ще не усвідомили. Він вже вистигає (в середовищі громадянських активістів), але ще не оформився і не став спільним. http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/471-pozytyvnyj-scenarij-demokratiji
Найбільш обгрунтований із стратегічних прогнозів , за нашою думкою, зробив Валерій Хмелько. На відміну від відомих «хвиль Тоффлера» концепція українського дослідника грунтується на кількісних соціально-економічних показниках, що на порядок підвищує достовірність: принаймні, протягом чотирьох десятиліть історія цей прогноз не спростувала. Розрахунки автора свідчать, що після інформаційного етапу нації стануть переходити до п’ятого етапу, який дослідник визначив, як людинотворчий. Більша частина ресурсів суспільства буде вкладатися у виховання і освіту – тобто, у продукування цілісної людини, як творчої особистості. Коли настане те омріяне майбутнє, дослідник зазначити не береться і досі, але орієнтовний термін можна побачити на одному з графіків математичної моделі структурної еволюції суспільних продуктивних сил[1], яка надала нове дихання концепції В.Хмелька. Її створили на порозі ХХІ століття кандидат технічних наук Геннадій Повещенко і доктор технічних наук Юрій Чеховий. Відповідь така: для технологічно розвинутих країн – після 2030 року.
Чи може Україна залишитися осторонь світового процесу? Для нас це питання риторичне. Шукати треба в напрямку КОЛИ і ЯКИМ ЧИНОМ?
Гіпотеза Результатом нашого дослідження стала гіпотеза випереджаючої прозоризації України. В технологічно розвинутих країнах процес прискорився з розвитком інформатизації і має багато складових, з яких тут зазначимо лише три.
Прозорість органів управління та політичних структур, яка поступово приведе до повної прозорості держави. Цей процес стане основою морального очищення політикуму, і просуває суспільство до максимального САМОуправління. http://world.pravda.com.ua/columns/2010/11/26/5601111/
Прозоризація економіки разом з бізнесом не лише моралізує цю сферу діяльності, а й забезпечить прискорення продуктивності. Адже "перша країна, яка впровадить хоча би фінансову прозорість, протягом одного покоління вирветься у світові лідери. Бо це очищення. Це реальна конкуренція, це реальна творчість"(Борис Березовський) http://politiko.ua/blogpost54748
Вже сьогодні маємо зробити історичний вибір: чекати, поки технології та сусіди налигачем затягнуть нас до мережаної демократії, або ж цілеспрямовано скорегувати природний процес. Ми можемо скористатися тим фактом, що наближається до чергової точки біфуркації, в момент якої аутсайдер отримує найбільший шансшвидко вирватися вперед.
Можливості
- протягом 2011 року кількість користувачів Інтернет в Україні зросла на 11 відсоткових пунктів і склаларекордних 34%.
Серед дорослого населення до 50 років проникнення Інтернет складає 61%. Помітне нарощення аудиторії спостерігається в усіх вікових групах, покращилася ситуація навіть у маленьких містах та сільський місцевості;
- відносно високий середній рівень релігійності (хоча й переважно формальної);
- прийнятний середній рівень освіченості населення;
- наявність наукових шкіл, що ведуть походження від світових імен 50-60-х р.р.;
- нові промислові підприємства мікроелектроніки, мережі сучасного зв’язку та залишки радянського промислового потенціалу;
- резерв робочої сили разом з програмістами;
- бум вищої освіти (разом з приватними вишами): більше половини випускників школи протягом десятиліття отримувала, хай не досить якісну, а все ж, освіту, що вища за середню;
- наявність покоління громадян, які виросли після СРСР;
- досить широкі контакти з високотехнологічними країнами.
Суб’єкт Ще півстоліття тому Мелвін Кон зробив історичне відкриття: довів, що умови праці«білокомірцевих» найманих працівників, а також менеджерів та працедавців сприяють гнучкості їх мислення і незалежності орієнтацій. Шкала прихильностей таких осіб показала, що їхнє прагнення особистої незалежностіпереважає прагнення багатства і влади. Це означає наявність внутрішнього пріорітету особистої свободи.Волелюбний клас – ось як можна визначити сукупність людей, досліджених М.Коном. Минули десятиліття, у США запанувала «інформаційна цивілізація», що суттєво змінила психологію нації, і соціолог наступного покоління Річард Флоріда висунув нову гіпотезу – креативного класу. До нього відкривач зарахував працівників, які створюють нематеріальні активи, що приносять матеріальні дивіденди, — нові ідеї, нові технології і новий креативний зміст. http://world.pravda.com.ua/columns/2010/10/14/5467004/
Засоби оновлення і Українська мрія Останніми роками експерти зафіксували, що традиційні партії перестали приваблювати осіб, які хочуть займатися політикою. Зараз їм цікавіші блоги и соціальні мережі. Все більше людей, якщо не розуміють, так відчувають, що нова політика зростає саме на цих майданчиках, які максимально демократично і ПРОЗОРО об’єднують людей на спільну дію. Таким чином в соціальних мережах складається паралельна громадянська структура. За мірою достигання віртуальні структури поступово почнуть виходити до реалу і витискувати (заміщати) застарілі та неспроможні політичні партії. Такий процес, зокрема, вже розпочався минулої зими в Росії, яка випереджає Україну в технологічних галузях і сучасних засобах зв’язку – зокрема, часткою широкосмугового доступу до інтернету.
[1] Концепція мережаної демократії (мережаного народовладдя) протягом 2010-11р.р. викладена серією тематичних публікацій ТЕЗАМИ на мережевих майданчиках України (у повному складі – на http://e-democracy.in.ua/). Ключові публікації у вересні 2011р. зібрані в комплект, і запропоновані пакетом тез: «Навіщо нам Новий Рух, і яким чином він може здобути перемогу» http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/352-navishcho-nam-novyj-ruh. Остання редакція: Україна Успішна: Вам сюди? http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/468-uspishna-ukrajina (частина 1) та Позитивний сценарій демократії http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/471-pozytyvnyj-scenarij-demokratiji (частина 2)
[2] Геннадій Повещенко, Юрій Чеховий. Математична модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил.СОЦІОЛОГІЯ: ТЕОРІЯ, МЕТОДИ, МАРКЕТИНГ №3 2001, стор.41-60 http://i-soc.com.ua/journal/N3_2001r_3.pdf
Видеоролики выступления на конференции
Комментариев нет:
Отправить комментарий